Наприкінці він мені порадив зголити бороду, щоб не зробити прикрого вражіння на його патрона графа Шувалова, до якого я повинен зголоситися, як до головного мого наглядача.
Перше вражіння, яке вони робили, це було завзяття.
Я не мав вражіння, що вона їх мучить і я мав подив для тих дужих рук і гнучких пле чей, що так справно увихали серпом у зігненій поставі.
Треба гадати, він навіть забув своє перше вражіння.
Перш усього я одверто й рішуче висловив перед нею власне вражіння.
Було вражіння, що вона сиділа на станції й чекала поїзду.
Одні судили-пересуджували сусідів; другі висказували сумнів, чи вернуться старшини живими, чи не осліпнуть бодай; треті обмінювалися гадками про сьогоднішні вражіння.
З усіх розмито-невизначених Антоничевих фраз, нібито вимовлених в її присутності, запам’ятову ється по-справжньому лиш одна, можливо, вичитана нею в того ж таки Курдидика: «Знаєш, часом маю вражіння, якби мені хтось нашіптував до вуха.
Олеся: «Над Дніпром» мова в віршах вже чиста, чудова, народня; нема там ні дотиків, ні розпачу і т. д. і з цієі причини ця, сама по собі поетичня поема, дає суцільне гарне вражіння.
Щоб загладити немиле вражіння, оркестр заграв якогось чужинецького танцю.