Синоніми до слова Вражий

Нехай лиш вражий біс Поткне свій простий ніс, То й знатиме — варене чи печене, На те колючки є у мене !

— Отож лізь, вражий сину, на цю шовковицю та прокукай мені разів із десять зозулею, щоб не задавався, що все знаєш.

— Кажу зневажливо: вражий покидьок, він таки зведе мене з розуму.

А бодай би, вражий син, Впав із мосту в воду він !

Ой заплачеш, вражий сину, Як взриш ясні топірці !

— Повертай назад, вражий сину, з своєю панією, бо тут тобі буде й кінець !

Вражий погляд уп’явся в душу Фродо з такою силою, немов жадібні пальці стиснули його.

— Бач, як розтягнув вражий син, сатана, дорогу?

Тоді наш Сень як зачне приговорювати, а жартувати, моргне раз, моргне другий (гарний був, вражий син, хоч з дірявим чолом), то дівчина й не оглянеться, як вертає домів із синькою до білля чи пастою до чобіт.

Один веде за чуприну, Другий стила бє: Не йди туди, вражий сину, Де голота п' є.