Ось і грудень, місяць, коли місто — мов той вулик: силою закону попущено віжки для розкоші та насолод.
Замість неї він у закутку побачив старий самотній вулик.
По інший бік Купола буяв розтривожений вулик; там виросло наметове містечко.
Гадаємо, що вулик ми зуміємо зробити добре і навіть іншим хлопцям, які захочуть, можемо наробити вуликів.
І знайшли тільки один — останній вулик з медом — і того до решти витрусили.
Ми принесли інструменти і квапливо стали робити новий вулик.
Мій батько знову сидів у задніх приміщеннях крамниці, у малій склепінчатій кімнатчині, як вулик, погратованій багатокомірковою реєстратурою, яка без кінця лущилася платівками паперу, листків та фактур.
Валя бігав по селу, енергійно стягав для шкільного музею різні цікаві речі, що в час перебування в селі наглядів у селян: старовинний великий коряк, уламок мережаного чумацького ярма, вулик, якесь череп’я.
Тридцятиповерховий людський вулик із заліза й бетону від підвалів з вогнетривкими шафами до радіостанції на пласкому даху був просякнутий потом і працею.
Незважаючи на досить ранню пору, місто-гора гуло, як розтривожений вулик.