У середні віки це була не вулиця, а струмок, Добельбах.
Я міцніше затяг на своєму маслакуватому тілі очкура і сміливо подивився туди, де вигиналася, тягнучись угору, вулиця — на кам’яному горбі лежало величезне, весело-привітне сонце.
Коли я дійду додому, вулиця натягне білий пуховик аж до носа, і їй снитиметься, що вона сама — лише дитяча іграшка.
Вулиця Липневої Розпусти викликала у мене теплі спогади, і я пройшовся нею кілька раз, складаючи монолог каяття смертника, аби не з’являтись перед ясні очі Парабелли непідготовленим.
Тепер настала найзручніша хвилина для того, щоб знешкодити Анастазію: безлюдна, темна вулиця, збоку поламані паркани і руїни будинків — залишки колишнього гетто.
Вулиця Шамполліона, де ми живемо з Адамом, була просто тероризована.
Вибігши з провулка, він побачив, що вулиця зовсім безлюдна.
— Вулиця, місто, країна — навколо люди, тисячі людей, і нікого нема !
— Адреса: Сероцьк, вулиця Рибальська , — диктувала Агнешка , — Анні Ретманській.
Пахне мені вулиця наша, полин під тинами і наше з тобою довге життя.