Очеретяний вітрячок швидко лопотів, золотим клубком накручував тиху пісню, Мармусія спохопилася, нагадала братові : — Припрошуйте гостей.
Свій хутір, лісок, винничка, млинок, вітрячок, а скотини та овечок — так нічого й казатиІ І усе то їй достанеться.
Хіба десь далеко-далеко на виднокрузі заманячить самотній вітрячок.
Торік Тереїв син Ітіс покалічив собі пальця, стромивши його в цей хурчливий вітрячок, і лопаті розбризкали хлопцеву кров дрібнесенькими крапельками по всій ліліпутовій машинці.
Поставив перед очима Сиза й Мармусії веселий, живий, золотистий вітрячок.
Він дмухав на вітрячок, який стояв завмерши на дашку і чекав свого господаря.
І довгим чубуком торкнув, зупинив один вітрячок, той, що крутився за вітром, а тоді зупинив другий, що крутився проти вітру.
— Вітрячок, кхе-кхам, скажу вам, з великим секретом.
Вітрячок захурчав, золотисте коло замиготіло-заспівало на столі.