— Нема нічого розумнішого, як язик за зубами тримати.
Гострий, наче меч, але вп’ятеро довший від будь-якого меча, кінець драконового хвоста, немов здоровенне жало скорпіона, здійнявся над лускатою спиною та над вежами міста.
Гострий кіл, що стирчав у ямі, пропоров йому черево, але він ще жив.
Його сильне серце билося швидко, а гострий розум міркував проникливо.
Поклавши під язик валідол, який завше був напохваті, Мирон ліг на своє самітницьке ложе, намагаючись заснути і забути про все.
Він добровільно наклав пута на свій язик, що його свого часу Клод Фролло з такими труднощами розв’язав.
Я вже й не знаю, з якої причини: чи через те, що хлопи більше до горілки вдатні, аніж до роботи, чи через те, що галичанки «страшно вострі на язик і скорі на руку», чи все вкупі, але вдома галичанки царюють і владарюють.
Покажіть язик, висуньте його, ще більше, так його й тримайте.
Ще людські очі такого не чули, людські вуха такого не бачили, людські руки такого не торкалися, людський язик не може збагнути і людський розум. не може вимовити того, що мені приверзлося.
Радянський корабель усе підпливав, гострий ніс його виростав, ще сотня метрів — і знову безнадійний поворот на північ.