Місяць швидко піднімався в небі, став меншим, але ясним, у воді від берега далеко до пониззя постелилась срібляста доріжка.
Та удари дзвону розвіюють туман, і щезає доріжка.
Остання наша з нею розмова настільки займала мої думки, що коли переді мною опинилася доріжка до його двору, я зрозумів, що не помітив, як сіло сонце.
Позираючи на неї, не вірив Славко, чи подумана річ, щоби на таку гору вела яка доріжка.
Знову сонне дихання матері і місячна доріжка через кімнату.
Вітерець дув, як на замовлення, з-під носа буруни, за кормою доріжка, паруси дзвенять, снасті натягнуті.
Вискочив на могилу — засяяв ставок, а на ньому доріжка місячна котиться до мого поля.
— Тамтешній гість дістає з кишені блокнот і авторучку, щось записує, причім усмішка, як місячна доріжка з води, не зникає з його лиця, лиш мерехтить.
Мій дядько, який майже задурно здав нам в оренду свій дім, розповідав, що колись ця доріжка мала два кінці й служила провулком, що з' єднував вулиці.
На сході - асфальтована доріжка, рухомий транспорт відсутній.