— А ти й не помилився, хлопче , — усміхнувся Клубічко і витяг з кишені невеличкий, гарненький діамант.
Він почув цей шепіт у ту пронизливо білу мить яка спалахнула в пітьмі, немов діамант, і він пам’ята є - а втім, ні, цього бути не могло, правда ж?
А одного разу побачив і отого дивовижного діаманта … Туо часто зітхав за своїм літальним апаратом, який загинув у Сахарі … Тепер, каже, діамант — наша надія.
— А тепер , — казав він уже Френсісу , — давайте мені діамант.
Ви вкрали в мене Діамант Раджі, і тепер, мадам , — зняв руки до неба генерал , — між нами все скінчено !
Помітили його на третій день у ваді - це такі сухі річища , — і викрив його саме діамант.
Якщо ви маєте на увазі діамант, то його десь із годину тому дала мені на вулиці Лепік міс Ванделер.
— Коли на мені бачать цей діамант, то приймають його за штамповку.