Афродіта — богиня краси й кохання; за однією міфічною версією — вийшла з морської піни і вперше ступила на землю на острові Кіпрі (звідси її епітет — Кіпріда), за другою — дочка Зевса й Діони.
Отже знаходимо в Авесті дуже часто уживаний епітет, чи атрибут Бога Мітри, який звучить: ВУРУ-ҐАУЯОІТІ.
Адже епітет «чорний» означає і «могутній», «дужий», а іменники «бик» і «воїн» у давній традиції взаємозамінні.
За Франком, що теж подібне писав, нпр. що «не любить Руси «(України), іде українська Касандра — Леся Українка, що для нас особливо залюбки роздавала епітет — «раби «й «раби рабів ».
Так ось, він не цуратиметься цього слова, якщо йому дозволять додати до слова «фаталізм» епітет «активний».
Епітет Індри як Поборника Вритри , — «ВРИТРАГАН» — стрічаємо в староіранському пам’ятнику Авести у словоформі «ВИРИТРА-БГНА».
Епітет священної Ґанґи, яку прийняв на голову Шіва, коли вона спадала з небес на землю;
Прозерпіна має епітет Стігійської від річки Стікс у підземному царстві.