Забыли бы свое равенство, И были все подвластны ей: Фин в море бледный, рыжевласый, Не разбивал бы кораблей, И узкоглазый Гунн жал класы Среди седых, сухих зыбей.
«Трах-тах-тах … — рій смертельних жал з ворожого боку, зашумів між людьми. -
Здалеку Д жал ід здавався заплутаним лабі-ринтом дерев’яних будівель, з якого час від часу долинав собачий гавкіт.
Стук стук Заходьте в вестибюль надворі млисто Як лампка мерехтить клейнод-золотожар За коси голови на вішалки повісьте, А небо мов нічне голчастих повне жал
Сім шпаг із піхов враз добуто Сім обосічних жал жалів У серце врізалося люто Аж розум з болю ошалів То як же можу я забути
Часом він аж смерті прагнув і, виймаючи кинджал, Говорив: «Цей світ встромляє в серце сотні лютих жал.
Говорив: «Цей світ встромляє в серце сотні лютих жал.
Але як тепер захиститися від дошкульних Іванових жал?
Над ним у повітрі висіло щось таке, як величезний пухир, з тисячами простягнених ізсередини клешнів та скорпіонових жал з висячими фудами чорної землі.