Вона довго, довго так кричала, так страшно і жалісно, так одиноко і смертно, що в мене серце розривалося з жалю, але кішечку так і не змогли врятувать.
Пошкоджені дроти з поваленими стовпами дзвеніли жалісно, зачепившись за гілки дерев.
У її голосі щось натяглося, задзвеніло, обличчя жалісно скривилося.
Вона все бринить жалісно, тонесенько … здається, безконечно.
А Га-ав повискував жалісно й лизав його закривавлене обличчя.
Карлсон жалісно зітхнув, а як дядько Юліус вернувся від лікаря додому
Побілів, мов полотно, і скрикнув жалісно : — Михайле, Михайле !
Донька провела його поглядом, жалісно посміхаючись, а тоді обернулась до пана Філандера й прошепотіла : — Будьте ласкаві, не давайте йому вештатись так, як учора !
— Скажіть , — запитав Кислярський жалісно , — а двісті карбованців не можуть врятувати гіганта мислі?
Редька з піцовою коробкою і крихітним наплічником глянула на них так жалісно, що тітка змилувалася: