Так отож, як я вже сказав, мене розбудив здушений жалісний крик, що чувся хтозна-звідки:
Це сталося надто швидко, і жоден жалісний зойк не встиг вихопитись у відповідь на цей нелюдський жах.
Джеліос кинув на Ніку жалісний погляд та подався допомагати Корі заносити тарілки до кухні.
Хто знає чому, його жалісний вереск нагадав мені дитячий плач …
Волосся стане дибом, наче телевізійна антена — він став на лавку-підняв вгору свої тоненькі волохаті руки і з його горла полинув то жалісний дитячий плач, то важкий старечий стогін. .
Глибокий стогін, як болісне зітхання землі, жалісний стогін усіх грішників, яких покрила земля і душі яких помандрували гей глибоко у вогняні берлоги та яскині, в хащі з вогняними деревами, на вогняну траву, до вогнистих квіток.
Летить за ним дика оргія звуків, тріск пожежі, луск самопалів, плачі, зойки й ридання мордованих людей, п’яні крики побіди, жалісний рев худоби, все це перемішане з собою, страшне, жахливе, велике, як кінець світа.
Дивлюся на вас і плакати хочу, такий ви жалісний і такий покривджений, прямо принижений його ясновельможностю.
То був голос Колхауна — але вже не гучний і зухвалий, а тихий, жалісний, мало не шепіт:
А тому, що комісар вибрався на зустріч не сам, а в асисті двох таємних аґентів, тож один із них почувши жалісний крик Цєсєльчука, прибіг і вистрілив у голову Нича.