Довгий пронизливий крик — тужний дитячий плач — долетів ззаду до них.
Розігнали в темних, затишних парках тіні зідхаючих предків; сполохали тужний шепіт вивітрених статуй над могилами батьків.
— Покинь нас , — почувся в навушниках тужний голос Женьки.
І день у день, рік у рік перед очима її спли вало з дна морського мертве тіло, а з серця зривався нестримний тужний крик: «Я вбила Артура !
голосніше в відчаю знімається тужний голос, але зараз же змішується з незвичайним тріскучим трах-канням.
Душа хлопця була сповнена смутку, і його тужний настрій навдивовижу пасував до похмурої навколишньої тиші.
Солодкаво-ніжний, тонкий, дивно-хвилюючий, радісно-тужний дух випромінюється від тарілки.
Досягли вже, по суті, краю невеликого ліска, котрий своїм глухим шумом заважав розмові, як раптом ззаду долинув пронизливий, тужний свист.
Клену ж я все, що нас тримає В тенетах марев і оман, Клену я все, що нам скрашає Життя земного тужний бран !
Пробуджений Ельда, воїн з Середзем’я, він і відходив як воїн, під тужний крик срібних сурем.