У повітці залопотіли крила, озвався простуджений голос півня, а на нього відразу відповів забіяка з Оксаниного двору.
Йому було шістнадцять, він був малий забіяка, він лежав на піску, в Аркашоні, і дививися на довгі пологі хвилі океану.
Весь його войовничий вигляд свідчив, що це бувалий забіяка.
Хвала Богові, я не забіяка, і, хоч я й мушкетер — щоправда, тільки на якийсь час , — але б’юся на дуелях лише тоді, коли мене до цього змушують, до того ж завжди з великою відразою.
Чи то каже буйний забіяка, що тільки й радощів бачить — битись і чинити насильства? !
— Ти — найпалкіший прихильник всього прекрасного, вишуканого, витонченого, ти поводився як брутальний забіяка, а цей «нігіліст» і «цинік», як ти його обзиваєш , — як справжній джентльмен !
То був зразок старого гусарства — п’яниця, бешкетник, забіяка, хоча й нестямно хоробрий вояк, який зневажав усе, шо не стосувалося коней, зброї та збруї.