Десь несамовито гавкало, скавчало та завивало багато собак.
Але неймовірно гострими відчуттями Рейневан завдячував слухові - товариство, що розбушувалася поміж старих могил, тупотіло, гарчало, завивало, свистіло, лаялося, та ще й клацало і скреготав зубами.
Минав час, стогнала завірюха, десь угорі завивало щось жалібним, моторошним голосом.