Синоніми до слова Ковила

Мох на ньому послався, жовтий і зелений, бур’яни довкола розкошують, не кошені, не толочені: полин і вівсюг, ковила і молочай, горошок і деревій …

У яскравому світлі місяця ковила вилискувала сріблястим світлом, слабким і мерехтливим, як світіння фосфору.

Ніби й ковила нагинається від звуків, і хмари пливуть повільніше.

Навколо нього був тільки степ і нічого більше, крім рівного, як стіл, степу, по якому хвилями ходила молода кучерява ковила …

Буйні трави, бур’яни та ковила котили по неозорій рівнині зелено-сріблясті хвилі.

стебла полину, сохнули ковила і молочай, де-не-де біліли солончаки, але то вже далі, в глиб степу.

Сонце припікало дедалі сильніше, ковила жовтіла, буро-зелений полин та колючки розкидані по степу.

Ген, де хвилюється на вітрі шовкова волосиста ковила, пасуться дикі коні й тури.

А запорожці слухають, а ковила хлюпочеться, неначе річка в повінь …