Молодцям-козакам Петрусеві й Павлусеві те як ковінька на руку.
Може, справді губернатор уважить клопотанню начальника, то нам і ковінька на руку — хоч познайомимося з тутешніми засланцями та побачимо Монастирівку.
Мат-тері його ковінька, як же воно недобре на світі зроб лено !. .
Я збагнув, що це мені саме на руку ковінька, схопився та й кажу:
Я допомагаю Томі закинути ноги Ковінька на ліжко, і він одразу смачно хропе.
— І ото ж так уже штучно, матері його ковінька: і султанська донька, і паша, і військо, а ти лиш стій та бережи свою землю.
Хай би вже брехав, ковінька йому в бік, а то й оком не встигнеш змигнути, як вчепиться тобі в литку або порве на інтересному місці штани.
Може ж трапитися таке: ти тільки за ворота, а тут хтось із повіту чи волості - гульк, і Колупаєві ковінька на руку.
Пан Джораг зазначив : — Добра ковінька з твердого дерева розколе череп незгірш буздугана.
Коли я жив у кімнаті Ковінька (чого я так згадую минуле ?), в одній із шухляд на його кухні знайшов пачку сухої, давньої «ватри», про яку господар, певно, й забув.