З гори на гору, з поточка в поточок — пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця…
На тих машинах кількадесятеро хлопців і дівчат сидять та коломийки співають.
Хороводи, метелиці, гопаки, козаки, коломийки, гуцулки, різні сюжетні танці. разом з новими танцями складають основу хореографічного мистецтва і в наш час.
Ватра з радості лиже чорний котел, в якому сироватка гуля коломийки.
Коломийка її мінливих настроїв часом виводила його з себе.