Навроцький встав і поцілував дочку, а потім поцілував Комашка.
— крикнув Фесенко й хитро, скоса глянув на Комашка.
«Саня написала до мене лист, перший лист» , — несподівано блиснула в Комашка думка, і він забув одразу усі тривоги.
Пісня без слів та поезія лунала в душі в Комашка, лунала коханням в душі в Селаброса; горіло серце і в Мурашкової …
Саня подивилась на Комашка благаючими очима, бо знала, що Мурашкова гаряче любить Селаброса; вона неначе казала очима: не говори-бо нічого поганого за Селаброса !
Мавродін кліпав своїми великими тихими очима на Комашка, неначе казав: «Не зачіпай-бо лиха !»
В Одесі мене бере така нудьга, що не знаю, де й дітись , — сказав Фесенко, скоса зирнувши на Комашка.
Він почервонів, трусивсь, як в пропасниці, і все лаяв Комашка, йдучи балкою попліч з Бородавкіним.
Цілий день вона ждала та виглядала Комашка, а він не приходив.