Врешті, він почув, що по тілі його мов комашня залазила.
Як комашня, полізли юнаки на реї, і швидко всі мачти вкрились білими опуклостями парусів.
— зашепотіли всі люди і заворушились сотні голів, як та комашня.
Олексій не помічав страхітливої неприродності своєї пози й того, що оскаженіла комашня суцільною масою вкрила руки, скроні, шию …
Чутно, як змодна б’ють у дзвони у місті, й видно, наче комашня, купки людей по улицях.
Мов комашня, його піджак, сорочку, обличчя обсіли щури …