Коли через півгодини «панове лицарі» замовили ще по подвійній порції, корчмар підсунув до них дві тарілки зі смаженими горішками та солоним печивом і миску з маленькими цілими маринованими цибулинами.
Навіть коли жид дусив українського селянина, смоктав з нього кров як панський орендар чи корчмар або катував у підвалах ЧК, ГПУ, НКВД як большевицький комісар, то це було правильно, чесно, справедливо, згідно з наказами вашего Єгови.
Корчмар низько йому вклонявся і зараз вів коня до стайні, а Дітріх, набундючившись, заходив до корчми.
Підійшов швець з монетою, корчмар мовчки подав йому сулію і слухав.
Корчмар відійшов, ніщо не вказувало на те, що він зрозумів натяк.
Корчмар — губи йому тремтіли — дивився на перерубане навпіл обличчя віспуватого, котрий, учепившись пальцями за край шинквасу, сповзав додолу, мовби тонув.
— Я хотів якнайшвидше спокутувати свою провину перед полоненим , — відповів корчмар , — тож і підійшов до погреба, щоб випустити його звідти.
— Іонеску , — промимрив корчмар перше-ліпше прі звище, що спало йому на думку.
Корчмар йому пояснює: королівське місто, король тут живе.
Ждав, ждав, коли, нарешті, і звернувся до його корчмар: «Похмелитись хочеш ?»