Кривдний хай не стане правим, не глумиться над душею , —
І мстить лише тим, хто заніс над його головою кривдний меч.
Тодосій заспокоївся, скріпився якимись потаємними думками, які беріг, як скнара — кривдний набуток.
Бо нарід хоче заєдно від нас із неба якоїсь правди, а не розуміє, що як сам собі правди не зробить, то завсіди буде кривдний.
Серце судиться із серцем — зваж їх мудрістю своєю, Кривдний хай не стане правим, не глумиться над душею , — Не завдай мені ще рани, я поранений вже нею !