Розцвівся, пишаєш красою, як майський крин душистий, прекрасний?
І степові пісні Розсотує, як нитку , — На тінь кладе канву З волошок і жоржин: Про думи навісні … Про місяця намітку … Про гуси на ставу Та про незнаний крин.