Стара давня занехаяна капличка й криниця поблизу садиби Гаєва, до якої видно з лавки дорогу.
Криниця, з якої він два роки тому вночі брав воду, була довкіл засипана кленовим листям.
— Біля безверхого дуба … Тут починається третій квартал … А ось тут, гляньте , — Сергійко червоним олівцем зробив хрестик , — і є Вовча криниця.
Розвалені мури висілка, поетів будинок, криниця — майже все, що тут ще нагадувало про людське існування, було потрощене й знесене кам’яною лавиною, чий широкий, усіяний уламками слід вів згори, з тверджі бескидів та скелястих виступів.
У титаря у садочку, У яру, криниця Під вербою …
Тоту жабу із нори треба взяти геть, і криниця знову наповниться водою.
З рухів прапорця можна вгадати, звідки дме вітер; криниця з нільською водою несхибно показує, прибуває Ніл чи мілішає …
Вони сяяли спокійною, світлою печаллю і були глибокими, як криниця з дуже чистою джерельною водою …
Тут, біля самого містечка, є криниця, проста криниця, яка причарувала мене, наче Мелузіну та її сестер.
Ні одна душа вже не приходила по воду до криниці, і криниця ніби одпочивала од роботи, затінена густими навислими гілками старих верб.