СТЕФКО (підходить до Любка, м’яко і хитрувато).
Любка посадила край могили вербу, а її чоловік поставив невеличкого хреста.
Не своїх, Несторка та Любка, а всіх загалом, як на вузькому екрані.
Робот Гай обіймає Любка і співає пісню: «Косив Ясь конюшину, косив Ясь конюшину …»
Любка, яку вже занесли в кущі далеко від цього місця, не відгукується.
Любка прихистила моя сестра в Слободі на Коломийщині.
В часі науки в університеті, Любка і я допомагали, за малу винагороду, роз носити обіди.
Зрання вона завше стоїть на шосе біля кар' єру — в тамтешньому селі живе шоферова любка.
БІЛА ТРОЯНДА (підходить до Любка, кладе йому руки на плечі).