У синій далині, за Лисою Горою є невеличке джерельце, з якого тонким струмочком біжить олія, яку називають рициновою; на ній готується любчик-шурупчик, який чудово омолоджує - одна столова ложка на сорок сім років !
Нехай любчик сам поміркує, як йому це влаштувати.
Гнівно стукнув палицею об підлогу й виніс категоричний присуд : — Твій любчик, і більше ніхто !
— Вис , — починала вона з нього свій шепіт , — Дунсен, Кізвик, Полівер, Любчик Раф.
Найліпше було б, якби любчик узяв сокиру та цюкнув чоловіка, коли той засне, по голові.
Така собі пухкенька, мала, років вісімнадцяти … — Та яке там … Хіба тринадцятий минув , — ліниво протяг Любчик Раф.
Маріо нахилявся вперед, він міцно стискав Здорованя Луї за поперек, він терся головою йому об живіт і повторював: «Це мій любчик, правда, Стараче, коханчик мій, ми кохаєм одне одного».
Любчик, помітивши, що оклигала, накинувся на мене шулікою та так почав цілувати мене, неціловану, що я вже й не знала, чи жива, чи мертва.
Тоді почала верещати мати хлопчика; Любчик Раф мусив вбити і її.
Ну, й витівник же він був, отой любчик-граф !. .