А якщо в очах все ще лишалися рештки опору, вона знову починала свою туркотливу пісню: «Але ж ти й дурненький, мій любчику !
— Любчику мій , — одмовила пані , — я не можу сього зробити, бо двері в мене такі рипливі, що як я одчиню, то брат зразу почує.
— Я вилікую тебе, любчику , — воркотіла Кларабел.
— Ні, голубе, ні, серденько, любчику, ясочко, поїдьмо !
— Розбий йому довбешку, любчику , — порадила місіс Дейвіс.
Насправді, любчику, ти зав’язаний, як і всі ми, і завжди разом з нами платитимеш податки".
Мені навіть причулося знов оте шокуюче «любчику ти наш, однолюбчику», але я спритно відігнав галюцинацію.
Кумедно наморщивши носа, Лаура запитала : — Зголоднів, любчику?
Але ти справді не хочеш трохи повправлятися, любчику?
«Любчику мій , — подумав я собі , — ці штучки ми знаємо, цим ти мене не візьмеш».