Він простяг свою морду просто до каченяти, показав гострі зуби і - ляп-ляп — пішов далі, не схопивши каченяти.
Сонце стрибало, дробилося в спіненій воді, а літня жінка натужно й розмірено ялозила ганчіркою об пральну дошку: ляп … ляп …
Гостроносий, все ще сидячи на воскреслому п’яному «утопленикові», дивився-дивився на нього, а тоді звів руку та — ляп, ляп !
— з грузинським акцентом дядечка Ґіві промовив він і зрозумів, що зробив ляп.
Хінчінбрук таки не стримався в останню мить і ляп нув те, про що слід було б мовчати.
Я вистромила носа назовні, замружилася, звикаючи до денного світла; десь за повіткою хлюпотіла вода, так, ніби полоскалася кепсько випрана білизна: ляп, ляп … Ллється вода, і знову вологе — ляп, ляп …
Коли прислухаюсь, коло мене близько щось дзюрчить, неначе потічок або течія тече по камінцях: кап-кап, ляп, дзюр-дзюр !
Ти б тоді сама пересвідчилась, що тому правда , — говорив Флегонт Петрович , — здійметься ніби ціле плесо вгору, і в одну мить одна качка — ляп з неба в воду ! то знов друга качка — свись в осоку або в очерет !
Ой, дивіться, вже летить блакитна грудочка — ляп !