А як він почне щось ляпати, то таке враження, що на голову помиї виливають.
— Отже, якщо ти вже скінчила ляпати мені по щоках, то я піду собі потихеньку.
— Ми знаємо, що він був, знаємо, чому він був, і знаємо навіть, що люди їли людей, але навіщо про це ляпати язиками?
— Чим отак язиками ляпати, пропоную перевірити легенду про Горбушипу могилу.
Я розумів, що я сам винен , — не треба було мені ото ляпати про пса й муху, та від того ставало ще важче.
Якщо так ми будемо й надалі вухами ляпати, то незчуємось, як нас усіх к чорту пе-решльопають.
Я його дуже поважав і сказав, що мені завжди заважало те, що він дозволяв собі ляпати того Володимира Ілліча і такого, і такого, і такого.
А дядько Гордій поважно до жінок стиха : — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли.
Коли ж шефа поруч не було, ляпати цим крокодилам не хотілося нічого, взагалі не хотілося нічого, крім одного — якнайшвидше ковзнути повз них, сховатися від важких, сповнених тихої люті поглядів.
Ті, що розграбували судно, майже всі мали численних і страшенно бідних родичів, і вони вже починали закочувати очі, ляпати себе по животах і показувати від горла вниз, як це робили дівчатка канка-боно.