«О де ви, де тепер, любов, могуття й славо, Що мали у віках сіяти величаво?
Ольга випросталась, подивилась навколо — яке могуття !
І, може, помилився князь Володимир, а за ним ще тяжче помилився він, Ярослав, переймаючи від Візантії те, що, видавалося, приносило їй могуття, а насправді ж обіцяло лиш загибель?
Важко було уявити, що все це могуття створене не силами природи, а людськими руками.
Шевченкова поезія — це саме народні «думи», які «стали на папері», зберігаючи все акустичне могуття фольклору, в кожній своїй літері, у кожному складі, слові, періоді резонуючи таким могуттям.
О могуття духу людського, просвітленого книжною мудрістю, вознесеного високими істинами !
Султан сидів під золотим чадором, щит, булава, лук і стріли лежали коло його ніг, як символи могуття, вельможі півколом стояли з одного боку — Рустем попереду, з другого боку — імами на чолі з великим муфтієм Абусуудом.
Навіть Григорію-Гільдебрапду не вдалося відірвати від Константинополя Руської держави, а імператор зробить це, з' єднає два світи — західний і східний, і тоді його могуття не матиме меж.
Лінії контуру замикають у собі могуття металу і мислячого духу.