Якось сказав до святого: «Боги наші хоч і насміх витерпіли від тебе, проте, змилосердившись, не згубили тебе.
Що наспіх, кажуть, робиться, те насміх родиться …
Що в моїм серці сей розпалив огонь І в насміх призначив розлуку?
Коли Генріх Шліман заявив, що вірить Гомеровій «Іліаді» і вирушає на пошуки легендарної Трої, вчені кола підняли його насміх, бо Троя вважалася лише гарною казкою.
Там чуємо клич схаменутися, чуємо насміх з тих реалістів, що сиплять свої лайки проти націоналізму, на який кидають свою анатему за його донкіхотство і «відсутність реалізму».
Той його насміх пробудив у мені щось приспане й забуте — ніби прочинилася стіна, і я дістав змогу побачити гурт парубків на чолі з нашим сотниченком, серед яких був і я.
Дитина сиділа в колисці й дивилася на неї темним розумним поглядом, у якому був насміх, жаль і страх.
В його голосі вчувалися і насміх гіркий, і смуток, і докір.