— Овва, зарозумілість промовляє з тебе, товаришу …
Погано ! о, бе ! що то ти говориш? о, бе ! овва ! не говори так !"
— Овва , — Римбаба нахилився і висякався в пальці.
— Овва, та ж це сам Алігієрі, що колись писав вірші про романтику вуличних музик !
— Овва, панотче, що ж тут сталося, якщо ви за зброю взялися !
Овва, здивувався він, тут не про одного, а про кількох.
— Овва … овва … бозна-що вигадали … я й не на таке лазив …
— Овва ! погано, погано: не підеш цього року заміж.
— Овва, міс Поліанно, як же ви мене налякали , — Ненсі аж захекалася, прямуючи до скелі, з якої щойно знехотя спустилася Поліанна.
— поцікавився сторож, але, вгледівши хлопчика в скафандрі, вигукнув : — Овва !