У цю мить підскочив Гнат і почав рубати полоза по шиї, та тільки шкура на ньому була така дебела, що шабля її навіть не дряпала.
Виступи Прокоф' є - ва були строкаті, як шкура зебри.
На підлозі замість килима розплаталася моржова шкура з головою і з іклами, в кутку валявся адміралтейський якір з двома змичками ржавого ланцюга, на стіні висів кривий меч, а поряд нього — звіробійний гарпун.
Гордій Чурай, стоячи на східцях ганку, уважно розглядав їхні лиця: худі, зморщені, шкура та кості.
Трохи нижче на палиці були прив’язані ще один скальп, шкура рисі та пера.
Сходи вели в спальню, підлогу якої покривала велика кудлата шкура.
А подумки мовив: «Твоя стара шкура для них не цінніша за шкуру першого-ліпшого хлопа у обозі .»
Ляхистан давно б улігся перед Османом, як ведмежа шкура, та й австріяки не могли б довго відбрикуватися, якби не ота ватага — яка там ватага?
В поросяти вуха, ніжки й навіть шкура — все погоріло на вугілля.