ОСТЬ (остень, сандала) — знаряддя для індивідуального лову риби.
Занісши ость навідліг і зігнувшись, мов пантера, вдивлялась гострим бистрим зором у глибінь.
Нарешті передавала з жалем йому ость, заступала його коло вогню.
Уявляв приємно здивовану матір, як вона візьме в руки вогненно-червону шкурку, струсне хвилясту ость і скаже: «Голубе мій !. .»
Брали трохи гасу, ость, рушниці про всякий випадок, і втрьох — Грицько, Наталка й Григорій — рушали на річку.
Довго вони крутились на однім місці заякорені, не можучи висмикнути ость.
Коли він хотів і собі взяти ость, вона його благала : — Грицю, братику, хай я ще …
А як Григорій, звільнивши ость, підвівся і зустрівся очима, Наталка вмить спалахнула, здивувалась.
А раз помилилась і вгородила ость замість риби в пень.