Вони могли бути і довгі, і миттєві, цілі стрічки і короткі епізоди, навіть тільки одне слово, звук, шерех кроків, раптовий блиск вечорового сонця на шибці або паморочливий запах бузку.
Вони оточили щільним колом і так заливчасто сміялися, що він, не зважаючи на паморочливий біль у голові, мимоволі й собі усміхнувся.
Й паморочливий чад присохлих конопель здався йому пахощами нев’ядних квітів іраю, куди восени відлітають птахи та душі померлих.
Крізь прочинені двері долетів паморочливий запах — здається, пахне ковбасою !
Вітрець приніс крізь відчинене вікно паморочливий запах липи.
Хіба що тільки тим, хто безнадійно струївся, спізнав ши підступно паморочливий смак влади.