Микитка не вірить вже у перемиря і відїжджає під сальвами російських стійок.
Та уряд УНР знехтував домагання галичан і їх охоту «вмерти разом» … Оце була атмосфера й умови, серед яких виникла конечність перемиря УГА з Денікіном.
Подібно як Туреччина не респектувала статтей бахчисарайського перемиря, нехтувала пункти журавенського миру й Польща.
Створена в Парижі «Міжсоюзна Комісія для заключення перемиря між Україною й Польщею» під проводом бурського генерала Боти, опрацювала новий проєкт польсько-української демаркаційної лінії, куди корисніший від проєкту ген.
Поляки, що сподівалися підмоги з заходу, заграли тепер на проволоку й використали перемиря на основну реорганізацію свого фронту й підготування офензиви.
Попередила це перемиря славна з «Історії Русів» і Шевченкової поеми «Тарасова ніч», що мала закінчитися розгромом польського війська над р.
Збруча і так, як це зробила Дієва Армія, перейти до поляків, або залишитися на місці, заключити з Денікінцями перемиря і в той спосіб вирятувати не тільки себе але й недужих.
Це був зразковий старшина, який без хитрощів і з повною коректністю додержував заключеного перемиря.
Це перемиря сталося гробом українському перевороту у Львові.
Умови перемиря, що були вислідом компромісу, не вдоволили жадної з сторії Конецпольський назвав його «комедією», а козаки, не думаючи демобілізуватися, зараз таки пішли походом на море й попустошили побережжа Кілії, Белгика й Варни.