Ольга ставить біля вікна перемитий посуд, поглядає на журнал, що в Олександра в руках.
Золоте волосся було підрізане на потилиці, і вся її голова нагадувала акуратний сніп пшениці, митий-перемитий дощами.
«Збудують , — запевняли ентузіасти , — такий пісок, як перемитий, вода прозора, мов кришталь, а глина — як жовток !. .»