Огорнувшись пітьмою, Давос-перемитник кинув зухвалий виклик одразу і заставам Рожвинів, і скелям затоки Човнозгуби.
Не те щоб Давос-перемитник надто вже шанував богів.
— Ренлі створив свою власну Королегвардію , — пояснив колишній перемитник , — але його семеро вдягаються не в біле.
«Химерно», подумав колишній перемитник, але кивнув і відповів : — Розумію.
До речі, сеї ночі я не лицар, а знову Давос-перемитник.
Ще не доказавши, Давос подумав: «До чого докотився світ — перемитник хамського роду мусить ручитися за честь законного короля».
— Перемитник має добре знатися на людях , — мовив король.
До висвячення в лицарі рукою князя Станіса Давос уславився як найзухваліший та найневловиміший перемитник на всеньке Семицарство.
Колишній перемитник полюбляв жартувати, що князь Станіс зробив йому велику милість: позбавив зайвих чотирьох нігтів, які треба чистити й підрізати.