Її вологу, зеленаво-руду, як переспілий огірок, спину швидко сушили вітер і сонце.
Величезне сонце, схоже на переспілий плід кавказької хурми, котилося до горизонту, підфарбовуючи морську далечінь в жовтогарячий колір.
Тому й розповзається по різних конфесіях її гріш не тіло, мов переспілий, недоглянутий овоч, який мав стати Плодом і Оплотом християнства.
Дихати нічим, шкіра палає, кров поволі закипає, здається, ще мить і ти луснеш, немов переспілий плід, та раптом починається дощ — справжня злива, яка приголомшує тебе своєю міццю.