Та спершу він зайшов до своєї розбійницької печери.
Вийти далі в темряву не відважився; клітка з птахами стояла за кілька кроків од печери.
Голос звучав глухо, ніби долинав з глибокої печери.
Не закриваючи за собою боковий люк, Данилін, Берилі і Шрівастава неквапливо рушили до печери.
Собор здавався величезною пащею печери серед залитого денним світлом майдану.
Переконавшися, що даремні всі її намагання, не знала бідна жінка, чого вже їй і сподіватись; бачачи, що вже заходить ніч, подалась вона, перестрашена, до тієї печери, де всі ті дні виливала була свої жалі.
«Острови чекають мене» — звірявся ближнім патрі арх Никон, верстаючи путь у Тмуторокань, у «Варязькі печери» — монастир, тотожний Київській Лаврі.
З викликом подивився вгору, на чорний вхід печери, повісив меч через плече й міцно затиснув списа.
Щоб добратися до печери, приятелі мусили знову зійти на горб і спуститися з нього крутим західним схилом.
Якщо ж зараз блокувати печери, бандити можуть вбити Саша, думаючи, що він став причиною їхнього провалу.