— І хоч душу йому пекло вогнем, він неголосно і ніби схвально засміявся знов.
Навіть зрозумілий кожному образ любови — «я так ії я так люблю …» коментатор пов’язу є тільки з ви словами «Україну убогу» і «проклену Бога», а вже зовсім порожньо вимовляє слова «святого Бога» і «за неї душу погублю».
«Американському туристові Фреду Куку, що подорожував по святій землі за індивідуальним маршрутом, запала в душу незвичайна фантазія: він вирішив закинути сіті у позбавлене життя Мертве море.
Логіки, не маючи слів, які усунули б цю суперечність, будуть готові пожертвувати душу або тіло.
— А ти в пеклі горітимеш, що занапастив душу християнську.
Та припустімо, що все це я тобі забороняю — дещо попри заборону відбудеться мимоволі: хоч як не стримуй себе, сльози все одно проллються, а пролившись, полегшать душу.
Нащо мені знання всього світу, якщо я втрачу власну душу?
Він нутром від чував якусь таємницю, і це болісно точило йому душу.