Хто — пашню, а Захар Побережний, секретар сільради, візьми й скажи: «Даю підсвинка, щоб всякі свині не налазили на нас».
— Спасибі, Іване Тимофійовичу , — дякує Побережний і строго звертається до старих : — А вскоче, хлопці, хто в біду, кажіть — найшов на полі, аероплан скинув …
Перший, кого він побачив, був Захар Побережний, знатний хлібороб, бригадир четвертої бригади" В сорочці-вишиванці він лежав на прозорій отаві, підтікаючи кров’ю.
Воно зім'яло б їх, але біля нахрапистого гнізда куркульні завзято кружляв Захар Побережний.
— Я не знаю, чи доживу до завтра. , — Доживете , — пообіцяв Побережний так, начеб це цілковито залежало від нього.
Скоро прямо на дипломатичну роботу можна буде посилати" , — беззаперечно пояснював Побережний.
— обурився Варивон, коли його бригаду почав відчитувати вісімдесятлітній, засушений мов корінь, Семен Побережний.
Старий побережний ватажок вирячив єдине своє око й закліпав ним, досконало прикидаючись невинним дурником.
— сердито гукнув з президії Побережний і демонстративно пішов зі сцени.
— Вірно, вірно , — швидко схоплюється Побережний.