Раз в дитинстві ще покійниця мати була чогось роздратована й прикрикнула на Емму:
«Ні», подумала покійниця, «імена все якісь такі».
Сіли ми коло наших могил, і тут десь взялися покійниця мама.
Моя покійниця теж колись була за качалку вхопилася !
Маємо таке вражіння, що ще кілька кроків далі - і Покійниця сказала б світовій літературі нове слово, котре зі - сталося б у ній вічним.
У стінах їхніх помешкань були встановлені, вмуровані тіла, голови; у світлиці стояла мумія батька, а видублена жінка-покійниця служила килимом під столом.
Як здивувалася б бабця, коли б довідалася, що покійниця не тільки давно відбилася у дзеркалі, а й цілком туди переселилася !
Його покійниця тітка змалечку ще по голові рогачем оперіщила, то він з того часу й христиться.
Ніби висловлював співчуття: «Покійниця була дівчиною, яка спала з будь-ким».
Він розповів, що покійниця дійсно відпочивала в його дворі.