Очі у них були бистрі, хоч погляд стриманий, вираз обличчя гордий, постава повна гідності.
Пробним каменем суцільності характеру це сталість діяння, життєва постава й чинність по лінії певних засад, оперта на сталості волі.
Враження посилювалося привабливою зовнішністю лицаря, постава й манери якого були мішаниною придворної люб’язності та військової прямоти.
Уся постава тіла, грудей, пліч, голови в нього була царська.
Диви-но, свіжий, бадьорий, очі ясні, постава невимушена.
Найприкріше те, що він, певне, себе за красеня має, дарма що вся постава — глянути сором.
— А все-таки я всякчас хвилювався, що твоя незграбна постава видасть тебе.
Постава і ідеологія святого лицарства так Органічно спаяна із його душею, що на хитання немає там місця.