Надворі його вкрила вогкість і пронизуватий вітрець.
Повітря в сінях тягло в бовдур і застудило породіллю, бо саме в той час, як одягали Хотину, вернулися куми й одчинили сінешні двері і Хотину пройняв пронизуватий вітрець.
Січе пронизуватий, тонкий дощик і сріблястим порохом покриває і хати, і землю, і жовто-зелену травичку, що з’явилася з-під снігу.
Далі пронизуватий дитячий виск, виляски і угнивий, буркотливий бас: «Помні день суботній …»
Пронизуватий дикий крик або дитячий плач неначе шпигонув йому в вуха, і він раптом прокинувся й не міг навіть добре опам’ятатись і пригадать, де це він знаходиться: чи в батька, чи в отця Зіповія, чи в Києві.
— верещав пронизуватий жіночий голос, покриваючи шум боротьби.
Бо, тільки публіка стала заспокоюватись, як раптом по залі пронісся страшний пронизуватий свист.
Хвилин через п’ять, коли я, вирвавшися з дірки, вилазив за дядьком Дум-Думом на поверхню землі, в чотирьох кроках від себе я побачив чорно-сіру масу, яка хрипіла, люто качалась по землі, з неї виривався пронизуватий крик:
Від них по всьому тілу його проходить пронизуватий, важкий, моторошний холод.
У спальні чується пронизуватий плач Кості й шикання Ольги Петрівни.