Дівчина повела мене через просторий холодний вестибюль.
Низький просторий підвал, завалений брухтом і вся ким мотлохом, сповнився синюватим димом.
Це був просторий зал із закругленими стінами, довжиною в десять, шириною в шість, висотою в п’ять метрів.
Вони вийшли на просторий квадратовий майданчик, оточений кружганком.
Він увійшов у просторий зал, де стіни були увішані географічними картами й барвистими плакатами: «Завітайте до Швейцарії», «Тебе вабить сонячний Південь», «На літаках Ер Франс — до Ріо», «Зелена Ірландія».
— У Левадихи просторий погріб , — сказав я трохи тремтячим голосом.
Взялися звірі будувать барліг Високий та просторий, Щоб умістити зміг усіх І щоб були там зали й коридори.
Просторий газон, висохлий ставок, огорожа, кам’яний птах, кущі золотушника, телевізійна антена.
А тепер, через багато літ, на схід від зимовища, на схилі невеликого горба, височить просторий мавзолей, споруджений, видно, не дуже давно.
Коли б дались мені могутні крила, Летів би я за сонцем повсякчас, Глядів би я на світ просторий У променистім сповитті, На тихі падоли, на жевріючі гори, На сріберні струмки і ріки золоті …