— Щось фортуна кривить писком до нас , — Кароль рукою у сірій замшевій тоненькій рукавичці тер замерзлі вуха , — з одного боку бандити з автоматами, з іншого — псячий холод.
А той Єнджей Мишка, єпископський вікарій, цей покруч, псячий син, має ніс, як у пса, і як пес винюхує, чи часом біля короля Владислава не крутиться якийсь гусит …