Наче пташечка, вона заметушилась, якось затріпалась, неначе її ангорські крильця затріпались в пташиному кубельці або в ремезовому гніздечку-рукавиці.
Як пташечка та схопилась Олейка, наче пурхнуть хотіла, та й нікуди.
— Дурненька пташечка й досі повторює все, що чує.
Матір її з євреєм дєло імєла, ну да, да … хорошенькая така, пташечка неопіреная !
І бачиш ти, і чуєш, як кожна пташечка, кожна кузочка, навіть комашка маненька незрозумілою, але чарівною піснею хвалить божий мир, кохаючись у його теплі …
— Глядіть-но, далеченько літала пташечка, навіть з підстриженими крилами.
«Хорт мав рацію», майнула думка, «я лише маленька пташечка — повторюю ті слова, яких мене навчили».
Вона підставила губи, і пташечка так мило припала до тих солодких уст, ніби відчувала блаженство, яке їй даровано.
Із казарми смердючої Чистою, святою Вилетіла, як пташечка, І понадо мною Полинула, заспівала.