Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так.
Людочка Заремба була по-справжньому вродлива, але розцвіла вона пізно і якось непомітно для себе й оточуючих.
І надто пізно побачив у нього в очах попередження.
Серьогін зажмуривсь, але пізно , — у повітрі просвистіла подушка і вдарила його в плече.
Сиділи ми вечорами десь до першої години ночі, там пізно темніло.
А потім усе стало навпаки, та було вже пізно …
Коли пізно увечері задзвонив телефон і тато взяв трубку й сказав: «А-а, батя … Здрастуй … та нема за що …» — Лесик завмер.
Усі ми рано чи пізно дістаємо такі звістки … Проникливість Вашої Незрушності не знає меж.