Кланяйтесь, коли вже до речі прийшлося, йому доземно, і скажіть: знають його і шанують у Харкові, понеже піїт він наш найкращий, «Енеїдою» зачитуються, вчаться на ній мові рідній …
Український піїт — автор дивної поеми — не тільки розуміється у слові, його місці і значенні - він знає сцену, розуміє її закони.
Там був безжурний двір забав, Де майже кожний був піїт …
Буало висміює твори Лопе де Вега за порушення все тих же «єдностей»: За Піренеями такий собі піїт Втискає в день один десятки довгих літ.
— лише свбю хату та п’ять душ дворових , — відставний капітан, та ще, як кажуть, піїт, автор виданої десь книжки Іван Котляревський.
Серед цих диваків помічений був і доглядач місцевого будинку виховання дворян, відставлений від військової служби майор і піїт Іван Петрович Котляревський.
А піїт, розлютившися, сказав, що я затіяв бучу в його домі, і звелів мені забратися до всіх чортів.
Колись, ще в минулому віці, незрівнянний Сковорода — піїт, філософ і мандрівний учитель — чимало зробив для її розвитку, сам писав музику до своїх пісень, сам, траплялось, виконував, і, як свідчать сучасники, не без успіху.